Памʼятаємо героїв! Ноніашвілі Тетяна Миколаївна
Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року №621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.
Памʼятаємо героїв!
Ноніашвілі Тетяна Миколаївна народилася в 1968 році.
Спочатку працювала ведучим спеціалістом відділу забезпечення, а потім головним спеціалістом в Донецькому обласному військовому комісаріаті; у 2021 році вона перейшла на посаду головного спеціаліста відділу призову Мангушського районного територіального центрукомплектування та соціальної підтримки.
24 лютого 2022 року Тетяна та її чоловік Захар не вагаючись стали до лав захисників Маріуполя і до останнього дня, не жаліючи себе, обороняли місто Марії, рідний край, свою Батьківщину.
17 травня 2022 року Тетяна і Захар, виконуючи наказ вищого керівництва, вийшли з «Азовсталі» в полон, склавши зброю.
Тетяну Ноніашвілі звільнено з полону 17 жовтня 2022 року в межах чергового обміну полоненими – так званого «жіночого обміну».Чоловік Захар залишався в полоні.
Тетяна пройшла пекло війни, витримала моторошну облогу «Азовсталі», пережила 5 місяців полону в нелюдів. Катування, холод, голод – ворог робив усе, щоб зламати її, але вона вистояла. Тетяна повернулася додому, щоб знову жити, дихати вільним повітрям, будувати майбутнє.
Тетяну Миколаївну Ноніашвілі нагородженоорденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Та війна не відпустила її. Ворожа ракета знайшла її в мирному Дніпрі. Місто, яке мало стати прихистком, стало останнім місцем її життя. Тетяна Миколаївна Ноніашвілі загинула 14 січня 2023 року в будинку на Набережній Перемоги, в який влучила російська ракета. Внаслідок цієї жахливої атаки загинуло 46 людей, серед них вагітні жінки й шестеро дітей; велика кількість мешканців була поранена. Разом з Тетяною Ноніашвілі загинула її мама і 19-річна донька Ліана, студентка Харківського політехнічного інституту.
Захисниці було 54 роки.
Та вибух не знищив пам’ять про неї. Тетяна Миколаївна Ноніашвілі боролася за Україну, була мужньою і стійкою. Серце захисниці зупинилося, ім’я ж її – у вічності.
Пам’ятаємо. Помстимося.
Слава Героїні!
