Теліпайло Костянтин (позивний "Каспер")
Дата та місце народження: в селищі Мангуш, Донецької області, Україна.
Місце проживання: сел.Мангуш, Мангушської селищної громади, Маріупольського району, Донецької області.
Дата та місце загибелі: 28 березня 2022 року в місті Маріуполь, Донецької області, Україна.
Звання: Лейтенант поліції.
Посада: Старший інспектор 2-го відділу з проведення спеціальних операцій.
Підрозділ: «КОРД», м. Маріуполь.
Біографія.
28 березня 2022 року в місті Маріуполь під час виконання службових обов’язків загинув 37-річний старший інспектор поліції Костянтин Теліпайло, позивний Каспер. Він допомагав побратимам виходити з-під завалів.
Костянтин народився в селищі Мангуш, Маріупольського району, Донецької області. З 16 років жив у Маріуполі. Закінчив Приазовський державний технічний університет за спеціальністю «Металургія чорних металів». Працював інженером на металургійному комбінаті імені Ілліча та заводі «Азовсталь».
Життя Костянтина змінилося 9 травня 2014 року. Тоді разом із друзями він доправляв поранених до машин швидкої допомоги, які не могли проїхати до будівлі поліції, що палала через обстріли. Після цього пішов служити розвідником до ЗСУ. Освоїв парамедицину та мінно-підривну справу. Брав участь у боях поблизу Водяного, Комінтернового, Докучаєвська, Павлополя, Новоласпи, Старокримського, Щастя. Коли демобілізувався, став до лав патрульної поліції.
«Мужній характер, досвід та неабияка фізична підготовка дозволили чоловіку перейти до роти ТОР. Але на цьому він не зупинився, підняв планку ще вище та вступив до «КОРДу», – розповіла дружина Тетяна.
З 24 лютого 2022 року Костянтин у складі підрозділу поліції особливого призначення «КОРД» захищав Маріуполь. Був старшим інспектором 2-го відділу з проведення спеціальних операцій. Брав участь в охороні публічної безпеки, проводив протидиверсійні заходи, надавав допомогу цивільним жителям, які постраждали через обстріли.
«Завдяки йому я пізнала справжнє кохання. Я вдячна Богу, що такий чоловік зустрівся в моєму житті та подарував мені 12 років щастя! Костя мав гарне почуття гумору, був завжди в настрої. Доброта і водночас мужність поєднувалися в його характері. За добрі очі чоловік мав позивний Каспер. Він був унікальною людиною в усіх сенсах цього слова. Він ставив перед собою цілі і завжди йшов до них. Я та мої доньки дуже пишалися ним! Ми любили проводити час усі разом, завжди було про що говорити, сміятися та мріяти. Своєю доброю енергією він займав увесь простір і від цього всім було добре та затишно. Мені здавалося, що немає жодної проблеми, яку ми з ним не могли б вирішити. В одну з ночей повномасштабного вторгнення він прийшов додому і доньки запитали його: «Тату, ти ж не загинеш?». На що він відповів: «Звичайно ж, ні, мої донечки. Я ще хочу онуків побачити». А це мої доньки від першого шлюбу. Він дуже їх любив та піклувався про нас усіх, особливо під час окупації. Нам його дуже не вистачає, його сміху, його голосу, його влучних порад, його теплих та міцних обіймів», – розповіла дружина Тетяна.
Лейтенант поліції Костянтин Теліпайло нагороджений медаллю «За військову службу Україні», відзнакою 131-го окремого розвідувального батальйону «Хрест розвідника» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Тіло захисника станом на кінець вересня 2024 року не знайдено.
У загиблого залишилися дружина, падчерки та мати.
