16 липня 2021 року набирають чинності норми мовного закону щодо сфери культури
16 липня 2021 року набирають чинності частини Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якими унормовується застосування державної мови у сфері культури.
Йдеться про другу-шосту, восьму частини статті 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон), якою унормовано застосування державної мови у сфері культури.
Зокрема, згаданими нормами передбачено, що:
• мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України;
• супровід (конферанс) культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів в Україні здійснюється державною мовою. У разі якщо супровід (конферанс) здійснює особа, яка не володіє державною мовою, організатор забезпечує синхронний або послідовний переклад такого виступу державною мовою;
• оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки виготовляються державною мовою. В оголошеннях, афішах, інших інформаційних матеріалах допускається використання інших мов поряд з державною мовою, при цьому текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою;
• публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншої мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжується перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб;
• мовою музейної справи та мистецьких виставок є державна мова. Музейний облік у музеях усіх форм власності здійснюється державною мовою. Інформація про музейні предмети, що демонструються в музеях та на мистецьких виставках, подається державною мовою. Поряд з державною мовою інформація про музейні предмети може дублюватися іншими мовами. Вхідні квитки для відвідування музею чи виставки, публічні оголошення про виставки виготовляються державною мовою. Допускається дублювання інформації на вхідних квитках іншою мовою. Інформаційна продукція про музей чи виставку виконується державною мовою, а за потреби – також іншими мовами;
• мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. У межах заходів кінофестивалів, що проводяться в Україні за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, в кіновидовищних закладах України допускається показ фільмів мовою оригіналу, але із субтитрами, виконаними державною мовою;
• мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Туристичне чи екскурсійне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою.
Також Законом передбачено функціонування в Україні Уповноваженого із захисту державної мови (далі – Уповноважений), до завдань якого належить захист української мови як державної; захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою (стаття 49).
З метою реалізації вказаних завдань Уповноважений здійснює, зокрема, такі повноваження:
• забезпечує моніторинг виконання законодавства про державну мову;
• розглядає скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову;
• складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених Законом.
Підпунктом 1 пункту 7 Розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону, який набирає чинності через три роки з дня набрання чинності Законом, тобто 16 липня 2021 року, доповнюється Кодекс про адміністративні правопорушення України, зокрема, статтею 18852. Нормами цієї статті передбачено відповідальність за порушення вимог Закону щодо функціонування і застосування української мови як державної, у тому числі щодо застосування державної мови у сфері культури.