Домашні працівники: права, гарантії та особливості працевлаштування
Сьогодні послуги домашніх працівників в Україні стають дедалі більш затребуваними. У сучасному ритмі життя багато людей прагнуть делегувати побутові справи, щоб більше часу приділяти роботі, родині чи відпочинку. Водночас працевлаштування домашнього персоналу має свої особливості, які важливо знати як роботодавцям, так і самим працівникам.
До 2024 року українське трудове законодавство не містило визначень «домашня праця» та «домашній працівник». Ситуація змінилася після набрання чинності Законом України від 25 квітня 2024 року № 3680, яким Кодекс законів про працю України доповнено главою XI-А «Праця домашніх працівників».
Відповідно до законодавства:
-
домашня праця — це робота, яка виконується для домогосподарства на підставі трудового договору;
-
не вважається домашньою працею робота, яка виконується нерегулярно та не перевищує 40 годин на місяць;
-
роботодавцем є фізична особа — один із членів домогосподарства, який уклав трудовий договір із домашнім працівником;
-
домашній працівник — фізична особа, яка виконує домашню працю в межах трудових відносин.
Йдеться не про разові побутові послуги, а про постійну допомогу в домогосподарстві: догляд за дітьми чи людьми похилого віку, підтримання порядку в оселі, роботу водіїв, садівників, хатніх помічників тощо. Їхня праця часто залишається непомітною, однак вона має бути належно оплачуваною та захищеною законом.
Основою трудових відносин є трудовий договір, який визначає права й обов'язки сторін, засвідчує виникнення, зміну або припинення трудових відносин і є підставою для допуску працівника до роботи після повідомлення роботодавцем відповідного органу про його прийняття.
Крім гарантій, передбачених законодавством, трудовий договір може містити додаткові права, соціально-побутові пільги та взаємні зобов'язання сторін.
Законодавством також визначено основні умови праці домашніх працівників:
• тривалість робочого часу — не більше 40 годин на тиждень (або менше, якщо це передбачено договором). Облік робочого часу працівник веде самостійно у зручній формі та погоджує його з роботодавцем;
• допускається гнучкий графік роботи або підсумований облік робочого часу за взаємною згодою сторін;
• надурочна робота можлива лише за згодою працівника та відповідно до вимог законодавства;
• час очікування виклику на роботу або супроводу членів домогосподарства під час відпочинку також вважається робочим часом і підлягає оплаті;
• заробітна плата не може бути нижчою за встановлений законом мінімальний розмір;
• щорічна оплачувана відпустка становить не менше 24 календарних днів.
Трудовий договір може бути припинений за ініціативою будь-якої зі сторін.
При цьому домашній працівник має право негайно розірвати трудовий договір, якщо член домогосподарства вчиняє дії, що посягають на його честь і гідність або втручаються в особисте життя.
Попри специфіку такої роботи, домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством України, зокрема правом на безпечні та здорові умови праці.
Праця домашнього працівника заслуговує на повагу, а роботодавець зобов'язаний забезпечити належні умови для її виконання.
Відповіді на актуальні питання щодо застосування трудового законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, можна знайти на інформаційному порталі Держпраці pratsia.in.ua
