Памʼятаємо героїв! Шаріпов Артем Олександрович
Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року №621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.
Памʼятаємо героїв!
Шаріпов Артем Олександрович позивний «Тімон» народився 23 червня 1987 року у селі Грабове Шахтарського району на Донеччині у звичайній сім’ї. Артем навчався у місцевій загальноосвітній школі. Після закінчення 9 класу прийняв рішення піти працювати на шахту. Багато років Артем присвятив цій важкій та небезпечній праці, невтомно долаючи усі труднощі, виховуючи у собі дисциплінованість, здобуваючи життєвий досвід та професійні навички.
Після окупації селища у 2014 році, де жив Артем, сім'я вирішила виїхати до Василівки. Він доєднався до полку «Азов», де був бійцем служби тилового забезпечення, виріс у званні до сержанта і займав посаду начальника сховища майна квартирно-експлуатаційної служби.
«Тімон» завжди був відповідальним, скурпульозним, прямолінійним, втіленням чесності та доброти. Його пильність в роботі – беззаперечна, а кожен його крок пронизаний принципами та чесністю, надійністю, на яку повсякчас можна покластися.
Тімон не просто знайшов своє призначення у полку «Азов» – він зустрів кохання свого життя та свою майбутню дружину Юлію. Народився син Богдан.
На час повномасштабної війни Юлія була вагітна вдруге, з маленьким сином на руках вони постійно ховалися у підвалах від обстрілів та незваних гостей. Чудом Юлії вдалося виїхати з окупації через 20 рашистських блокпостів і ще й провезти деякі документи, грамоти та нагороди чоловіка, які вона сховала під одягом.
Артем Шаріпов, як і усі азовці, став обороняти Маріуполь. У Артема були поранення в руку, в ногу, неодноразові контузії. Лише після його загибелі вона дізналася, що чоловік допомагав на «Азовсталі» медикам, пораненими, цивільним, які намагалися вберегтися від ворожих бомбардувань у бункерах.
Також Артем мав завдання виходити до інших сховищ, яких на комбінаті було чимало, шукати провіант, медикаменти та все, що було потрібно захисникам.
Тімон загинув 03 травня 2022 року під час оборони останнього українського форпосту Маріуполя – заводу «Азовсталь». Під час виконання службового завдання він отримав важкі осколкові поранення. Воїну назавжди 34 роки.
Посмертно сержант Артем Шаріпов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Слава Герою!
